Відсутність поваги батьків до однієї з важливих потреб підлітка - особистого простору. В ідеалі у дитини такого віку має бути своя кімната. Нажаль, не у всіх є така можливість. Розумію. Але навіть в таких обставинах має бути свій відокремлений простір. Батьки роблять помилку, якщо в пориві гніву кричать, що він ( підліток) тут ніхто, що його тут нічого нема. Такі слова наносять сильну біль. Деякі батьки принципово не чіпляють замок на двері та змушують дитину тримати двері завжди відчиненими. Це - неправильно. Якщо в підлітка є своя кімната, то заходити потрібно стукаючи. Так ви демонструєте повагу до особистих кордонів дитини і вчите її бережливо до них відноситись. Будь ласка, пам’ятайте, що прагнення побути на одинці, ізолюватися, бажання відділитись і сховатись з поля зору батьків - важлива потреба даного віку. У вас в підлітковому віці була своя кімната?Oлена Козак

Останнім часом в роботі з підлітками помітила схожу проблему.

ОСОБИСТИЙ ПРОСТІР

✅Незалежно від того, звідки ви повернулися – з роботи чи з магазину, поводьте себе так, ніби ви не бачилися тривалий час, а значить, дуже скучили та неймовірно раді бачити свого непосиду.&nbsp; ✅Обіймайте та цілуйте дитину з таким почуттям, ніби до вас приїхав довгоочікуваний друг і ви вкрай раді бачити його. &nbsp; ✅Дуже важливо, щоб у момент обіймів і розмови з дитиною ваші очі залишалися на одному рівні – це викличе набагато більшу довіру дитини до вас. &nbsp; ✅Саме в перші три хвилини зустрічі дитина готова розповісти про всі свої пригоди, що трапилися з нею протягом дня. Проігнорувавши цей проміжок часу, шанси на відверту розмову різко зменшуються.&nbsp; ✅Важливо вислухати дитину, а не ставити їй запитання, що цікавлять суто вас, адже часто це стандартні фрази, які звучать у вухах дитини кожен день: «Як справи в садочку?», «Що ти їв на обід?», «Ти зробив уроки?» тощо.&nbsp; ✅Згідно з правилом «трьох хвилин», досить сказати дитині, наскільки ви щасливі її бачити – і вона сама багато про що розповість, особливо про те, що її дійсно наразі цікавить, турбує, непокоїть. Батьки обов’язково мають бути щирими. ✅Впроваджувати правило «трьох хвилин» необхідно з раннього віку. Тоді дитина буде з нетерпінням чекати вашого повернення, аби поділитися своїми враженнями, пережитими емоціями та можливими проблемами. ✅Правило «трьох хвилин» жодним чином не закликає батьків проводити з дитиною саме цей короткий проміжок часу в день, але це дуже цінна мить, що надає можливість поступово сформувати добрі стосунки, завдяки яким ваша дитина завжди зможе, навіть у найскрутнішу для неї хвилину, довіритися саме вам, а не компанії однолітків у дворі.&nbsp; ❤️Для дітей «час разом» – це погляд очі-в-очі, коли батьки сідають поруч, відкладають мобільні телефони, вимикають думки про сотні своїх проблем і ні на що не відволікаються під час розмови. ❤️Тоді вони відчувають себе особливими, потрібними, важливими, улюбленими. ❤️Тож цінуйте час, проведений разом, навіть якщо це лише три хвилини.Олена Козак

Правило «трьох хвилин»

Одна мама - єврейка, інша - українка. Їх сини навчались в одному класі та дружили. Одного разу, граючись мячем вони розбили в школі вікно і директор викликала до себе батьків. Хлопці сиділи в кабінеті та очікували на покарання. І тут ... Мама українка, ще з порога почала кричати: що вже нервів не вистачає, що за її сином плаче в’язниця. Мама єврейка відкрила двері, привіталась, присіла біля сина та спокійним тоном сказала: «Сьома, майбутні професора чи директора так себе не поводять». У нас не викличе здивування той факт, що вони виросли і один став професором, а інший, думаю ви здогадались... На консультації запитала дитину: «Чому ходиш в школу?», на що дитина так впевнено відповіла: «Як чому? Щоб не бути дурною!!!». Відчуваєте різницю... Наші слова впливають на те, як дитина себе оцінює і який шлях в майбутньому вибере. Будьте уважніші до формулювань.Олена Козак

В університеті викладач з сімейної психології розповів нам історію про двох мамів.

Можна управляти поведінкою дитини за допомогою слів

❗️Щиро, відкрито та довірливо спілкується з батьками. Інколи, батьки, поняття не мають, що коїться в підлітка «на душі» та про, що він думає. 💡Почну з того, чому дитина цього не робить? 1️⃣Батьки не допоможуть, а будуть сварити. Інший варіант цієї ж проблеми – батьки занадто засмучується, нервуються, переживають і дитина боїться стати причиною сильних хвилювань і страждань. 2️⃣Батьки не хочуть слухати, їм не до мене. 3️⃣Батьки завжди праві або «я краще знаю, як тобі жити» 4️⃣Батьки не вміють самі розповідати про себе чи розповідають занадто незрозуміло. ❓Що ж робити❓ ✅Почніть говорити першими ✅Слухайте та чуйте ✅Розпізнавайте та виражайте словами емоції. ✅Проявіть реальні знання з тих тем, якими цікавиться ваша дитина. ✅Припиніть усе контролювати 💡Якщо ви хочете налагодити відносини з дитиною, стати ближче, потрібно починати з себе. 💡Перший крок ви вже зробили, коли прочитали даний допис. 💡Далі - треба побачити причину чому дитина нічого не розповідає та почати діяти. Успіху вам, дорогі.Олена Козак

ЧОМУ ДИТИНА ЦЬОГО НЕ РОБИТЬ?

✅️Перевантаженість. Життя дитини організовано по хвилинах. Причому ці заняття придумані не дитиною, а самим дорослим. В чому тут фішка, що більше батьки&nbsp; намагаються організувати похвилинне життя дитини, тим менше від неї ініціативи. Дитина втомлена і їй хочеться просто полежати і потицяти в телефоні. ✅️Підліток вважає, що "тримає" батьків разом. Не хоче дорослішати, бо підсвідомо розуміє, що є "клеєм", який тримає&nbsp; батьків разом. Тобто, єдиний інтерес батьків - це дитина і якщо вона подорослішає, буде проводити час поза домом, поїде вчитись, вони&nbsp; розійдуться. ✅️Забагато розваг. Аніматори, атракціони, цирк, шоу, театри, кожні вихідні розважальна програма. В підсумку в 14-16 років ми отримаємо скептика, якого нічим здивувати. Йому нудно, сумно, набридло. Звичайно дозвілля має бути, але до нього потрібно підходити виважено, щоб дитина сама вміла знаходити цікаві завдання, придумувала, як себе зайняти. ✅️НЕ відбувається сепарація від батьків. Якщо дитині нічого не цікаво за межами своєї кімнати, це може означати, що вона відмовляється дорослішати. І якщо я запитую батьків, а які&nbsp; інтереси у вас , - то часто виявляється, що головний їхній клопіт - дитина. Дитина знає, що батьки вирішать проблеми зі вступом, професією, що їй одягнутися, що їсти і т.д. Підлітку абсолютно немає про що турбуватись. А якщо чесно, то нічого не хотіти неможливо, і якщо прислухатись до дитини, то можна зрозуміти, що є те що вона прагне, хоче чи їй подобається. Але, це не приймають батьки.Олена Козак

Які є причини підліткового "не хочу"?